Нормативні документи. Методичні рекомендації щодо виставлення оцінок до класного журналу з предмета «Основи здоров’я»

• Методичні рекомендації щодо виставлення оцінок до класного журналу з предмета "Основи здоров'я".
• Особливості вивчення базових дисциплін 
  у загальноосвітніх навчальних закладах 
   у 2015/2016 навчальному році.
• Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів із математики.
• ІНСТРУКЦІЯ 
  з охорони праці під час роботи в кабінеті інформатики.
• Загальні вимоги до оформлення письмових робіт
   з математики.
•  Загальні вимоги до перевірки письмових робіт з української (російської) мови та математики.

Методичні рекомендації щодо виставлення оцінок

до класного журналу з предмета «Основи здоров’я»

Виставлення оцінок до класного журналу проводиться  за  «Вимогами щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладах. Інструктивно-методичний лист»  (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.09.07 року № 1/9-532) та «Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 року           № 496).

Поточний бал виставляється в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення уроку, коли здійснювалося оцінювання. Практичні завдання проводяться не окремо, а у межах кожної теми уроку. Тому оцінювання практичних навичок передбачає виставлення оцінок як окремим учням, так і класу в цілому. Ураховуючи специфіку предмета «Основи здоров’я», його практичну спрямованість і невелику кількість навчальних годин, що відводяться на вивчення предмета, слід керуватися положенням Інструкції з ведення класного журналу про те, що при виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремого тематичного оцінювання на останньому уроці теми не є обов’язковим. Найвище оцінюються: самостійний аналіз учнями інформації щодо збереження життя й здоров’я, правильний вибір учинків і поведінки, конструктивне вирішення конфліктних ситуацій. Оцінка підвищується й за результатами моніторингу здоров’я учня, який збільшив або зберіг кількісний та якісний рівень свого здоров’я. Тематичний бал виставляється в колонку з надписом «Тематична» без дати і коригуванню не підлягає. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється «н/а» (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється «н/а» (не атестований(а)). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення. Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії (голова методичного об’єднання, учитель, який викладає предмет у цьому класі), а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше, ніж на п’ятий день після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути продовжено. Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року. На голову комісії покладається відповідальність за об’єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться. За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше   10 червня поточного навчального року. Підвищення семестрової оцінки учнями    9-х класів не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис «н/а» (не атестований(а)). Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчального предмета «Основи здоров’я» класного журналу і можуть оцінюватися вчителем. Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу. Якщо тривалість навчальної екскурсії визначено більше однієї академічної години, то під час обліку в журналі поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя. Навчальна практика учнів 5–8 класів оцінюється за загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів. Бал за неї виставляється в колонку з надписом «НПБ» без дати і коригуванню не підлягає. Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал як на окремих спеціально відведених сторінках журналу окремою колонкою з предмета, так і на сторінці обліку навчальних досягнень учнів з основ здоров’я.

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від   26.06.  2015 р. №  1/9-305

Особливості вивчення базових дисциплін

у загальноосвітніх навчальних закладах

 у 2015/2016 навчальному році

Основи здоров’я

Вивчення предмета«Основи здоров’я» в 2015/2016 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

         5-7 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5– 9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

8-9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5–9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.

На вивчення предмета «Основи здоров’я», відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, передбачено:

у 5–7 класах – 1 год. на тиждень;

у 8–9 класах – 0,5 год. на тиждень.

Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.

У 2015/2016 навчальному році продовжується впровадження нової навчальної програми  з основ здоров’я, за якою тепер навчатимуться учні
5-х – 7-х класів. Особливістю нової програми  є включення в її зміст видів діяльності учнів таких як моделювання поведінки, відпрацювання алгоритму дій, створення соціальної реклами, оцінка та самооцінка тощо. Такі види діяльності є обов’язковими елементами уроку, і саме вони забезпечують реалізацію компетентнісного підходу, оскільки інтегрують здатність застосовувати  знання й уміння не тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й у більш широких життєвих.

Відповідно до нової навчальної програми результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів. У зв’язку з цим необхідним у навчальному процесі є використання системи завдань, спрямованої  на оволодіння учнями здоров’язбережувальними компетенціями, що передбачають розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок. Важливою темою 7 класу є профілактика вживання психоактивних речовин та захворювань, що набули соціального значення (туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу).

Сучасні умови життя підвищують вимоги до якості освіти, до вмінь молодих людей гнучко реагувати на зміни і вирішувати проблеми. Програмою передбачено формування в учнів таких навичок як прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина. Такі життєві навички, здобуті дітьми на уроках з основ здоров’я, допоможуть їм досягати успіху як у навчанні, так і в житті. Для цього  треба скоординувати зусилля школи, сім’ї та громади на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, формування культури здоров’я з відповідними ціннісними орієнтаціями.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям,  навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» - «життєві навички»сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.

Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання здоров’язбережувальних компетенцій дітей. Програмою 7 класу передбачена  участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі *): моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач.

Суттєву допомогу учителям для підвищення фахового рівня та в підготовці до уроків надає портал превентивної освіти (http://www.autta.org.ua/). Він містить методичні розробки, що допоможуть  провести цікавий урок з основ здоров'я, класну годину, позакласний захід або батьківські збори з профілактичної тематики.

Методичні рекомендації щодо оформлення та оцінювання

 письмових робіт із математики

1. Критерії оцінювання (математика)

Оцінювання комбінованих контрольних робіт із математики здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.08р. №755.

Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів із математики

Критеріями оцінювання письмових робіт з математики є: правильність виконаної роботи  та її обсяг.

Оцінювання письмових робіт із математики

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	1	Учень (учениця) виконує роботу частково; допускає в роботі 9 і більше помилок
	2	Учень (учениця) допускає в роботі 8 грубих помилок, або правильно виконує 1/3 запропонованих завдань; 7 грубих та 2 негрубих; 6 грубих та 3-4 негрубих
	3	Учень (учениця) допускає в роботі 7 грубих помилок; 6 грубих та 2 негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих
II Середній	4	Учень (учениця) допускає в роботі 6 грубих помилок; 5 грубих та 2 негрубих; 4 грубих та 3 – 4 негрубих
	5	Учень (учениця) допускає в роботі 5 грубих помилок, або правильно виконує ½  запропонованих завдань; 4 грубих та 1-2 негрубих; 3 грубі та 3-4 негрубі помилки
	6	Учень (учениця) допускає в роботі 4 грубі помилки; 3 грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки
III Достатній	7	Учень (учениця) допускає в роботі 3 грубі помилки; 1 грубу і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки
	8	Учень (учениця) допускає в роботі 2 грубі  помилки, або правильно виконує 2/3 запропонованих завдань; 1 груба і 2 негрубі помилки
	9	Учень (учениця) допускає в роботі 1 грубу помилку; 2 негрубі помилки
IV Високий	10	Учень (учениця) допускає в роботі 1 негрубу помилку, або 2-3 виправлення
	11	У роботі -1-2 виправлення
	12	Робота в повному обсязі  виконана правильно й охайно

Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.

До грубих помилок належать:

-   обчислювальні помилки в завданнях;

-   помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій;

-   неправильне розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;

-   незакінчене розв'язання задачі чи прикладу;

-   невиконане завдання (не приступив до його виконання);

-   незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;

-   невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;

-   невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.

Негрубими помилками є:

-   нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;

-   неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі;

-   неправильне чи неграмотне стилістично або за змістом формулювання відповіді задачі;

-   неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;

-   не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення;

-   помилки в записах математичних термінів, символів;

-   відсутність відповіді в завданні або помилки у записі відповіді.

Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.

Охайні виправлення є недоліками роботи.

Тривалість виконання перевірних письмових робіт: у 2-му класі початкової школи: І семестр - до 20 хв, II семестр - до 30 хв, 3 - 4-й класи – до 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.

2. Рекомендації до письмових робіт із математики

Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.

У 1 класі дату виконання робіт учні не записують.

Дaтy, назву роботи та її вид (задача, математичний диктант тощо) учні записують, починаючи з 2 класу (назву виду завдання учні записують за функціональною потребою - на розсуд учителя).

Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка, наприклад:

8 листопада

Класна робота

Задача 231

У той період (див. вище), коли учні не записують дату виконання роботи, між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи та початком наступної пропускають чотири клітинки для зауважень, поміток учителя.

Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Між записами дати, назви роботи та ії виду в зошитах з математики

пропускають одну клітинку.

Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком

наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки. Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило. Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці.

У 1-4 класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах - 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.

Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно, але з дотриманням симетрії та економії паперу.

У 1 класі розв'язання задачі учні записують у вигляді виразу. Допускаються різні форми запису розв'язання задачі:

2 + З = 5 (ящ. ) або 2 ящ. + З ящ. = 5 ящ.

Для полегшення пошуків способів розв'язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення, орієнтуючись на істотні опорні слова тексту.

Добір форми скороченого запису задачі здійснює учень самостійно.

Незначні відхилення в записі короткої умови не повинні впливати на оцінювання.

Найменування одиниць величини пишуть повністю в запитанні задачі, після словесного запису числа, наприклад:

В одному кошику 12 кг яблук, в іншому - 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох кошиках?

Після чисел найменування пишуть скорочено:

• без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 еек, 13 хв, 14 год;

• крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.; 20 к.

Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/сек (або 60 м за 1 сек), 12 км/год (або 12 км за 1 год).

Одиниці площі: 23 см², 54 м² (висота цифри 2 біля літери - 1/2 клітинки). Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.

Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).

У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: у бочку налили 40 відер води.

Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води.

Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3 класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь бажано записувати повними реченнями. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень.

Якщо запис розв'язання задачі був із поясненням (повним чи коротким), то відповідь можна записувати коротко.

Зразки записів пояснень та відповідей:

7 + 3 = 10 (з. ) - у лінійку і клітинку .

Відповідь: 10 зошитів.

Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.

Відповідь: на 3 т більше.

Відповідь: посадили 20 дерев.

3. Загальні вимоги до перевірки письмових робіт

Контроль якості виконання письмових робіт - важливий стимул розвитку грамотності й писемного мовлення учнів.

Учитель повинен систематично перевіряти та оцінювати якість виконання письмової роботи учнями, оскільки це дає йому можливість визначити рівень їхніх знань, умінь й навичок і планувати навчально-корекційну роботу на діагностичній основі.

Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру слід перевіряти до наступного уроку.

         Письмову роботу над помилками виконують у зошитах для контрольних робіт після їх перевірки, а продовжують закріпленням правильних написань, дій на наступних уроках у робочих зошитах.

         Koжeн вид помилок як із мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправлення.

Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи в окремому рядку (для практичного вправляння) дає зразок правильного їх написання.

Помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово вчитель перекреслює, а саме виправлення має зробити учень.

Стилістичні й лексичні помилки підкреслюють у тексті хвилястою лінією.

Пунктуаційні  помилки вчитель виправляє власноруч.

Помічену  в обчисленнях помилку вчитель тільки підкреслює, а учень повинен правильно обчислити й виправити її. У зошитах школярів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний.

Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється.

Якщо учень помилився під час розв'язування складеної задачі в доборі першої дії чи в обчисленнях у ній, треба запропонувати, щоб він правильно розв'язав усю задачу і заново переписав її розв'язання.

Якщо задача розв'язана правильно, але нечітко (невдало) сформульовано одне - два запитання чи пояснення, варто підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати і записати заново.

Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка), повинні бути виконані чітко й охайно червоним чорнилом або пастою, мають бути взірцем для учнів. Пропуски помилок, неохайне виправлення, недбало написані зразки літер, цифр, слів затримують розвиток грамотності учнів.

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці під час роботи в кабінеті інформатики

1. Спільні вимоги безпеки

1.1. До роботи в кабінеті інформатики допускаються учні з 2-го класу, які пройшли інструктаж з охорони праці, медичний огляд і що не мають протипоказань за станом здоров'я.

1.2. При роботі в кабінеті інформатики учні повинні дотримуватись правил поведінки, розклад учбових занять, встановлений режим праці і відпочинку.

1.3. При роботі в кабінеті інформатики можлива дія на учнів наступних небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

- несприятлива дія на організм людини неіонізуючих електромагнітних випромінювань відеотерміналів;

- несприятлива дія на зір візуальних ергономічних параметрів відеотерміналів, що виходять за межі оптимального діапазону;

- ураження електричним струмом.

1.4. Кабінет інформатики має бути укомплектований медаптечкою з набором необхідних медикаментів і перев'язувальних засобів для надання першої допомоги при травмах або при поганому самопочутті.

1.5. При роботі в кабінеті інформатики дотримуватись правил пожежної безпеки, знати місця розташування первинних засобів пожежегасіння. Кабінет інформатики має бути оснащений двома вуглекислотними вогнегасниками.

1.6. Про кожен нещасний випадок постраждалий або очевидець нещасного випадку зобов'язаний негайно повідомити вчителю (викладачеві). При несправності устаткування припинити роботу і повідомити про це вчителеві (викладачеві).

1.7. В процесі роботи з відеотерміналами учні повинні дотримуватись порядку проведення робіт, правил особистої гігієни,  чистоту на робочому місці.

1.8. Учні, які не виконують, або порушують інструкциії з охорони праці притягуються до відповідальності і зі всіма учнями проводиться позаплановий інструктаж з охорони праці.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Ретельно провітрити кабінет інформатики і переконатися, що температура повітря в кабінеті знаходиться в межах 20-21° С, з відносною вологістю повітря в межах 62- 55%.

2.2. Переконатись у наявності захисного заземлення устаткування, а також захисних екранів відеотерміналів.

2.3. Включити відеотермінали і перевірити стабільність і чіткість зображення на екранах.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Не включати відеотермінали без дозволу вчителя (викладача).

3.2. Неприпустимі заняття за одним відеотерміналом двох і більше учнів

3.3. При працюючому відеотерміналі відстань від очей до екрану має бути 0,6 - 0,7 м, рівень очей повинен доводитися на центр екрану або на 2/3 його висоти.

3.4. Зошит для записів розташовувати на підставці з нахилом 12-15° на відстані 55-65 см від очей, яка має бути добре освітлена.

3.5. Зображення на екранах відеотерміналів має бути стабільним, ясним і гранично чітким, не мати мерехтінь символів і фону, на екранах не повинно бути відблисків і віддзеркалень світильників, вікон і навколишніх предметів.

3.6. Тривалість роботи з відеотерміналами не повинна перевищувати: для учнів 1-х класів (6 років) - 10 хв., для учнів 2-5 класів -15 хв., для учнів 6-7 класів - 20 хв., для учнів 8-9 класів 25 хв., для учнів 10-11 класів - при двох уроках підряд на першому з них - 30 хв., на другому - 20 хв., після чого зробити перерву не менше 10 хв. для виконання спеціальних вправ, які знімають зорове стомлення.

3.7. Під час виробничої практики щоденна тривалість роботи за відеотерміналами не повинна перевищувати 3-х годин для учнів старших 16 років і 2-х годин для учнів молодших 16 років з обов'язковим проведенням гімнастики для очей через кожних 20 - 25 хв. роботи і фізичних вправ через кожних 45 хв. під час перерв.

3.8. Заняття в гуртках з використанням відеотерміналів повинні проводитися не раніше, ніж через 1 годину після закінчення учбових занять в школі, не частіше 2-х раз на тиждень спільною тривалістю: для учнів 2-5 класів - не більше 60 хв., для учнів 6-х класів і старших - до 90 хв.

3.9. Не рекомендується використовувати в кабінеті для написання інформації крейдову дошку.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1. В разі появи несправності в роботі відеотерміналу слід вимкнути його і повідомити про це вчителеві (викладачеві).

4.2. При поганому самопочутті, появі головного болю, запаморочення та ін. припинити роботу і повідомити про це вчителеві (викладачеві).

4.3. При ураженні електричним струмом негайно відключити відеотермінали, надати першу допомогу постраждалому, при необхідності відправити його до найближчої лікувальної установи і повідомити про це адміністрацію установи.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

5.1. З дозволу вчителя (викладача) вимкнути відеотермінали і привести в порядок робоче місце.

5.2. Ретельно провітрити і провести вологе прибирання кабінету інформатики.

Завідувач кабінетом__________________

" Погоджено "

Заступник керівника установи з навчальної роботи                  ________

Загальні вимоги до оформлення письмових робіт

 з математики

5.1.     Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учням  виконувати в 

           зошитах у клітинку.

5.2.    У 2-4 класах на уроках математики паралельно із звичайним зошитом можна        

використовувати зошити з друкованою основою (один із зошитів), рекомендовані                           Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Зошит з друкованою основою використовувати як на уроці, так і під час виконання домашніх завдань. Після опрацювання теми за підручником зошит перевіряти, виконання завдання оцінювати (Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень системи загальної середньої освіти учнів початкової школи, Київ, 2010, лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-7407 від 08.09.2009).

5.3.     У 1 класі дату виконання робіт учням не записувати. Між заключним рядком однієї письмової роботи  і наступної слід пропускати  чотири клітинки.

5.4.     Дату, назву роботи та її вид (задача, приклади ) учням записувати з 2 класу, назву виду завдання  (приклади, самостійна робота) - за функціональною потребою ( на розсуд учителя).

5.5.     Запис дати і виду роботи розташовувати посередині робочого рядка, наприкінці

           записів крапку не ставити, наприклад:            

12 квітня

Класна робота

Задача 231

5.6.      Запис математичних завдань розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

5.7.      Назви таких видів роботи, як рівняння, відрізки, нерівності, дроби, величини,      

            порівнювання чисел, вирази в зошитах не вказувати.

5.8.      Між записами дати, назви роботи та її видом у зошитах із математики пропускати               

            одну клітинку.

5.9.      Між видами завдань однієї письмової роботи пропускати дві клітинки.

5.10.        Учням 2- 4 класів між заключним рядком завдання однієї письмової роботи (класна  

робота) і початком наступної (домашня робота) в зошитах з математики              пропускати     чотири клітинки.

5.11     Цифри і літери у клітинці зошита писати похило. Кожну цифру, знак і літеру             

записувати в окремій клітинці. Для написання дужки (у виразах із дужками) також відводити одну клітинку.

5.12.    У 1-4 класах писати цифри висотою в одну клітинку. При написанні букв  дотримуватися  методичних рекомендацій  «Про розроблення єдиних зразків каліграфічного письма цифр, українських і російських букв та їх з'єднань» (рішення колегії Міністерства освіти і науки України    №8/2—19 від18.07.03):

 

           

5.13.    У 1-2 класах писати малі літери висотою в одну клітинку,  в 3-4 класах — 2/3 клітинки.

5.14.    Великі літери в усіх класах писати заввишки в півтори клітинки.

5.15.    Математичні вирази  розміщувати в рядку або в стовпчик.

Між виразами відстань добирати довільно, але з додержанням симетрії та економії паперу.

5.16.   При записі розв’язання задачі в зошиті  дотримуватися наступного:

-  У 1-му класі розв'язання задачі записувати у вигляді виразу:

 2 + 3 = 5 (ящ. )         або      2 ящ. + 3 ящ. = 5 ящ.

- Текст задачі записувати коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, графічні умовні позначення.

            -  Опорні слова в умові задачі записувати повністю.

            У тарілці – 5 ябл.

            На столі - ?, на 2 ябл. більше        ?

- У запитанні задачі, після словесного запису числа найменування одиниць       величини писати повністю, наприклад:

В одному кошику 12 кг яблук, в іншому — 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох  кошиках?

- Після чисел найменування писати скорочено:

без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 13 хв, 14  год;

крапку ставити після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.; 20 к.

- Одиниці швидкості скорочено записувати так:

60 м/с (або 60 м за 1 с), 12 км/год (або 1 км за 1 год).

- Одиниці площі писати за зразком:

23см², 54м² (висота цифри «2» біля літери — 1/2 клітинки). Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.

- Назви предметів біля цифри записувати за правилами скорочень (до першого голосного; слова, які починаються на голосний, скорочувати до наступного голосного): 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).

- У відповіді до задачі назви предметів писати повністю:

у бочку налили 40 відер води.

- Після закінчення навчання грамоти вводити короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру, 40 відер води.

- Повну відповідь записувати, починаючи з 3 класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь  записувати повними реченнями. Повну відповідь  давати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання).

- Якщо розв'язання задачі записано з поясненням (повним чи коротким), то відповідь  записувати коротко.

Зразки записів пояснень та відповідей:

7 + 3 = 10(з.) — у лінійку і клітинку.

Відповідь: 10 зошитів.

Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.
            Відповідь: на 3 т більше.
            Відповідь: посадили 20 дерев.

- В задачах на декілька дій після пояснень ставити крапку з комою (;), а наприкінці – крапку.

5.17.    Вирази на порядок дій оформляти за зразком:

                       3       1    4          2

             3450 – 145 ∙ 2 + 1265 : 5 = 3413

             1)    145          2)  1265 | 5                 3)_  3450           4)  3160

                 ×     2               10     | 213                      290              +   253

                    290                   6                               3160                 3413

                                             5             

                                             15

                                             15

                                               0                 

5.18.      Запис простого рівняння виконувати за зразком:
                х + 12 = 35
                х = 35 – 12

                х = 23
                23 + 12 = 35
                        35 = 35

5.19.     При розв’язанні складних рівнянь обчислення виконувати праворуч  за     вертикальною  лінією.

               3       2      1

            х + 123 – 56 ∙ 2 = 638             56          638         750

            х + 123 – 112 = 638               ×  2      + 112      − 123

            х + 123 = 638 + 112               112         750          627

            х + 123 = 750

            х = 750 - 123

            х = 627

            627 + 123 – 56 ∙ 2 = 638

                                     638=638                

5.20.   При розв’язанні геометричних задач умову записувати  скорочено з дотриманням       

усіх норм запису задачі. При кресленні відрізків (простим олівцем по лінійці) їх довжину позначати посередині у другій клітинці над відрізком.  Усі геометричні фігури позначати буквами латинського алфавіту (АВСД, АВСД, АВС). Висота букв (друкованих або прописних, які позначають  назву   геометричної фігури) – півтори  клітинки.

 5.21.   Запис задач з геометричним  матеріалом виконувати за алгоритмом:
                                                                   Задача
            Довжина - 8см
            Ширина - ?, на 3см менше
            Периметр - ?
            Площа - ?
            1)    8 – 3 = 5 (см) – ширина;
            2)    ( 8 + 5) ∙ 2 = 26 (см) – периметр;
            3)    8 ∙ 5 = 40 (см²) – площа.
            Якщо задача передбачає креслення фігури, то необхідно спочатку робити      

            креслення, потім писати відповідь.
            Відповідь: 26см, 40см²          або        Відповідь: периметр – 26см, площа - 40см².
          

                                                                    Задача

            a - 12 см

            в - 6 см

            P - ?

            S - ?

                                                                 Розв’язання

            Р = (а+ в) ∙ 2

            Р = (12+6) ∙ 2=36 (см)

            S =a ∙ в

            S = 12* 6=72 (см²)

            Відповідь: Р =36 см, S =72 см²

5.22.     Оформлення задачі на рух виконувати за зразком:

                                                                 

                                                                  Задача

V	t	S
I -     80 км/год	3 год	?
II -    72 км/год

                                                               Розв’язання
          1)    80 + 72 = 152 (км/год) - швидкість віддалення;
          2)    152 ∙ 3 = 456 (км)  - відстань через 3 години.
          Відповідь: 456 км.
                                                  Можливий такий варіант запису:
                                                                Розв’язання
           1)    80 + 72 = 152 (км/год) - швидкість віддалення;
           2)    152 ∙ 3 = 456 (км) 
           Відповідь: через 3 години між автобусами буде 456 км.

5.23.   При порівнянні виразів  результат попереднього обчислення   записувати над  дією

           для запобігання зайвих помилок в роботі.    

           Переносити умову  математичного виразу на другий рядок тільки на місці     

           математичного знаку (записуючи його на обох рядках), не розриваючи запису 

           чисел.

5.24.   Алгоритм запису завдань з дробами:

               3                         6

               6   від 42060 +  10 від 360630 =  237408    

               1) 42060 : 6 ∙ 3 = 21030

               2) 360630 : 10 ∙ 6 = 216378

               3)   216378

                   +  21030

                     237408

               1                                                                

               3  від  24 см        24 : 3 = 8 см                  

                                                           Задача

               1

               6 – 5км

              Вся відстань - ?

                                                      Розв’язання

               5 ∙ 6 = 30(км)

               Відповідь: вся відстань дорівнює 30 км.

5.25        Вирази зі змінною записувати за  зразком:

               Якщо а = 10,  то а – 5 = 10 – 5 = 5

VI.                   Загальні вимоги до перевірки письмових робіт з української (російської)

               мови та математики

6.1.                  Учителю систематично перевіряти та оцінювати якість виконання учнівських письмових робіт.

6.2.                  Усі письмові роботи, зокрема диктанти, перекази, твори, а також самостійні роботи навчального і контрольного характеру перевіряти до наступного уроку. 

6.3.                  При виправленні помилок дотримуватися наступних вимог:

               користуватися  червоним чорнилом або пастою;

виправлення виконувати чітко, охайно, каліграфічним почерком,

               не  пропускати помилки;

графічно неправильно написану літеру або цифру  підкреслювати й на полях давати зразок правильного їх написання;

помилку закреслювати, а зверху писати потрібну букву, склад чи слово (можна помічену в слові (в обчисленнях) помилку чи неправильно вжите слово  перекреслити, а саме виправлення  запропонувати зробити учневі);

пунктуаційні помилки вчителю виправляти власноруч;

стилістичні і лексичні помилки підкреслювати у тексті хвилястою лінією;

окремо написані частини одного слова поєднувати лінією знизу вгору,

для відокремлення слова  проводити вертикальну лінію, трохи похилену вправо.

6.4.         До виправлення помилок у письмових роботах учнів учителю підходити

               диференційовано:

у зошитах  учнів із високим і достатнім рівнем навчальних досягнень ставити  помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку;

   учням із середнім рівнем навчальних досягнень -  підкреслювати слово з помилкою, ставити помітку на полі,  в    якому допущено помилку, а саме виправлення пропонувати робити учням самостійно;

учням із низьким рівнем -  закреслювати помилку і зверху писати правильну  відповідь.

   При такому підході учнівські зошити переглядати  повторно.

   Неправильний результат по написаному не виправляти.

Пропонувати учням правильно розв’язувати задачу і записувати її заново у випадках, коли допущено помилки  в доборі першої дії  чи в обчисленнях у ній, нечітко (невдало) сформульовано одне - два запитання чи пояснення.

6.5.         Роботу над помилками, допущеними в контрольній роботі, виконувати в зошиті 

   для контрольних робіт, у класній або домашній роботі, -  в робочих зошитах.

6.6.         Перевірку роботи над помилками засвідчувати словом «Перевірено».

6.7.         Щомісяця оцінювати якість ведення зошита учнями. Підсумкову оцінку за          

         ведення зошита виставляти в окрему графу класного журналу  та в зошиті з                    

               поміткою «Зошит».

VII.       Додатки

7.1.        Робота над помилками  (українська мова)                                       (Додаток 1).

7.2.        Робота над помилками  (російської мова)                                       (Додаток 2)

7.3.        Оформлення  письмових робіт з математики у 1 класі                   (Додаток 3).

7.4.        Оформлення письмових робіт з математики у 3 класі                    (Додаток 4).      

7.5.        Оформлення письмових робіт з математики у 4 класі                    (Додаток 5).      

7.6.        Оформлення  та перевірка письмових робіт з математики у 2 класі

              (високий рівень навчальних досягнень)                                           (Додаток 6).

7.7.        Оформлення та перевірка письмових робіт з математики у 2 класі

              (середній рівень навчальних досягнень)                                           (Додаток 7).

7.8.        Оформлення та перевірка письмових робіт з математики у 2 класі

              (низький рівень навчальних досягнень )                                           (Додаток 8).

7.9.        Оформлення та перевірка письмових робіт з української  мови у 1 класі

                                                                                                                             (Додаток 9).

7.10.                Оформлення та перевірка письмових робіт з української  мови у 4 класі

              (високий рівень навчальних досягнень)                                          (Додаток 10).

7.11.                Оформлення та перевірка письмових робіт з української  мови у 4 класі

              (середній  рівень навчальних досягнень)                                         (Додаток 11).

7.12.                Оформлення та перевірка письмових робіт з української мови у 4 класі

              (низький  рівень навчальних досягнень )